Україна – наша Батьківщина !
Наша Батьківщина – Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, – не можливо! Мій край – це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро-Славутич.
Батьківщина – це те місце, де народилася людина, де промайнуло її дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні.
Батьківщина – це стежка, по якій ти пішов до школи.
Рідна моя Україна, земля зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми.
Герой Юрій Олексюк народився 8 березня 1977 року в Голині. Був наймолодшим у сім’ї. У 1992 закінчив Голинську школу. Згодом Брошнівське професійне технічне училище № 9 за спеціальністю слюсар механоскладальних робіт, електрозварник. Строкову службу в армії проходив у Десні. Повернувшись, працював ковалем у м. Калуші, майстром ковалів та електрозварників у Брошнівському професійному лісопромисловому ліцеї. Деякий час займався підприємницькою діяльністю — художньою обробкою металу.
У 2002 році створив сім’ю. У шлюбі з дружиною прожили 22 роки. Народили трьох дітей — донечок Богдану та Софію і сина Олексія.
Дружина – Марія, викладач математики Брошнівського професійного лісопромислового ліцею.
Із перших днів війни не міг стояти осторонь біди, що увірвалася в Україну. На захист рідної землі став 1 березня 2022 року. І в квітні того ж року вирушив у Запорізьку область, де хоробро протистояв ворогові. Завжди повторював: «Хто, як не ми».
Вірний військовій присязі головний сержант стрілецького взводу стрілецької роти військової частини Юрій Олексюк ніс службу гідно та самовіддано, мав повагу серед побратимів.
21 квітня 2023 Герой був нагороджений медаллю «За хоробрість в бою», 27 листопада 2023 відзначений Почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ — «Золотим хрестом».
На превеликий жаль, 25 лютого 2024 року Воїн загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
